1-а хронiки

Розділ 22

1 І Давид сказав: „Це той дім Господа Бога, і це же́ртівник на цілопа́лення для Ізраїля!“

2 І сказав Давид, щоб зібрати прихо́дьків, що були в Ізраїлевому Кра́ї, і поставив каменярі́в теса́ти бри́ли каміння, щоб збудувати Божого дома.

3 І загото́вив Давид силу заліза на цвяхи для брамних дверей та на клямри, і таку силу міді, що їй не було ваги,

4 і ке́дрового дерева без числа, бо сидо́няни та тиря́ни спрова́дили Давидові силу ке́дрового дерева.

5 І сказав Давид: „Мій син Соломон ще юна́к та тенді́тний, — приготую ж йому все на цей храм на збудува́ння для Господа, щоб підне́сти його ви́соко на славу та на ве́лич для всіх краї́в. Приготую ж я все для нього!“ І Давид заготовив бе́зліч усього перед своєю смертю.

6 І він покликав сина свого Соломо́на, і наказав йому збудувати храм для Господа, Бога Ізраїля.

7 І сказав Давид до Соломона: „Сину мій, я мав на своєму серці ви́будувати храм для Ймення Господа, Бога мого.

8 Та було про мене Господнє слово, кажучи: Бе́зліч крови пролив ти та війни великі прова́див. Не збудуєш ти храма для Мого Ймення, бо багато крови пролив ти на зе́млю перед лице́м Моїм!

9 Ось наро́диться тобі син, — він буде муж мирний, і Я дам йому мир від усіх ворогів його навко́ло, бо Соломон буде ім'я́ йому, і Я дам на Ізраїля за його днів мир та ти́шу.

10 Він збудує храм для Мого Ймення, і він буде Мені за сина, а Я йому за Батька, і Я міцно поставлю трона царства його над Ізраїлем аж навіки!

11 Тепер, сину мій, нехай Госпо́дь буде з тобою, і буде щасти́ти тобі, і збудуєш ти дім для Го́спода, Бога свого, як говорив Він про тебе.

12 Тільки нехай дасть тобі Господь розум та розважність, і нехай поставить тебе над Ізраїлем, і ти будеш стерегти́ Зако́н Господа, Бога свого.

13 Тоді буде щасти́ти тобі, якщо бу́деш доде́ржувати, щоб чинити устави та права, які наказав був Господь Мойсеєві про Ізраїля. Будь сильний та міцни́й, не бійся й не страха́йся!

14 І ось я в скудо́ті своїй загото́вив для Господнього дому сто тисяч талантів золота та тисячу тисяч талантів срібла, а для міді та для заліза — нема ваги, бо бе́зліч того; і де́рева, і каміння заготовив я, а ти до них додаси́.

15 А в тебе бе́зліч робітникі́в для праці, — теслярі́в і каменярі́в та деревору́бів, та всяких здібних на всяку роботу.

16 Зо́лоту, сріблу, і міді та залізу — нема числа. Стань і зроби, і нехай Господь буде з тобою!“

17 I наказав Давид усім Ізраїлевим князя́м, щоб допомага́ли синові його Соломо́нові:

18 „Чи Господь, Бог ваш, не з вами? І Він дав вам мир навко́ло, бо дав у мою руку мешканців цієї землі, — і була́ здобута ця земля перед лицем Господа та перед наро́дом Його.

19 Тепер прихиліть серце ваше та душу вашу, щоб шукати Господа, Бога вашого. І встаньте, і збудуйте святиню Господа Бога, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту та святі Божі речі до храму, збудо́ваного для Господнього Ймення“.

Первая летопись

Глава 22

1 И Давуд сказал: – Здесь будет дом Вечного Бога и жертвенник для всесожжений Исраила.

2 Давуд приказал собрать всех живущих в Исраиле чужеземцев и назначил из них каменотёсов, чтобы они тесали камень для строительства храма Всевышнего.

3 Он заготовил много железа, чтобы делать гвозди для дверей в воротах и скобы, и бронзы больше, чем можно было взвесить.

4 Ещё он заготовил столько кедровых брёвен, что их невозможно было пересчитать, ведь сидоняне и тиряне поставили их Давуду в избытке.

5 Давуд сказал: – Мой сын Сулейман ещё молод и неопытен, а дом, который следует построить Вечному, должен быть великолепен, славен и знаменит во всех землях. Поэтому я приготовлю для него всё необходимое. И до своей смерти Давуд успел заготовить для храма много строительного материала.

6 Он призвал своего сына Сулеймана и повелел ему построить дом для Вечного, Бога Исраила.

7 Давуд сказал Сулейману: – Сын, я думал построить дом для поклонения Вечному, моему Богу,

8 но ко мне было слово Вечного: «Ты пролил много крови и вёл большие войны. Ты не построишь дом для поклонения Мне, потому что ты пролил предо Мной на землю много крови.

9 Но у тебя родится сын, который будет мирным человеком, и Я дам ему покой от всех окружающих его врагов. Поэтому его будут звать Сулейман («мир»), и в дни его царствования Я дам Исраилу мир и спокойствие.

10 Он и построит дом для поклонения Мне. Он будет Мне сыном, а Я буду ему Отцом. Я упрочу престол его царства над Исраилом навеки».

11 Итак, сын, пусть Вечный будет с тобой, чтобы тебе сопутствовал успех и ты построил дом Вечному, твоему Богу, как Он и говорил о тебе.

12 Пусть Вечный даст тебе разум и понимание, когда Он поставит тебя властвовать над Исраилом, чтобы тебе соблюдать Закон Вечного, твоего Бога.

13 Тебе будет сопутствовать успех, если ты будешь внимателен к тому, чтобы исполнять установления и законы, которые Вечный дал Мусе для Исраила. Будь твёрд и мужествен. Не бойся, не падай духом.

14 Я приложил много труда, заготовив для дома Вечного три тысячи шестьсот тонн золота и тридцать шесть тысяч тонн серебра, а бронзы и железа больше, чем можно взвесить, а также дерево и камень. Ты же прибавь к этому ещё.

15 У тебя много мастеров: каменотёсов, каменщиков и плотников, а также людей, искусных в работе

16 с золотом и серебром, бронзой и железом, – ремесленников без счёта. Итак, начинай работу, и пусть Вечный будет с тобой.

17 Давуд велел всем старейшинам Исраила помогать его сыну Сулейману.

18 Он сказал им: – Разве Вечный, ваш Бог, не с вами? Разве Он не даровал вам покой со всех сторон? Ведь Он отдал мне обитателей этой земли, и земля подвластна Вечному и Его народу.

19 Посвятите же свой разум и сердце тому, чтобы искать Вечного, вашего Бога; начните строить святилище Вечному Богу, чтобы вы могли внести сундук соглашения Вечного и все остальные священные предметы в храм, который будет выстроен для поклонения Вечному.

1-а хронiки

Розділ 22

Первая летопись

Глава 22

1 І Давид сказав: „Це той дім Господа Бога, і це же́ртівник на цілопа́лення для Ізраїля!“

1 И Давуд сказал: – Здесь будет дом Вечного Бога и жертвенник для всесожжений Исраила.

2 І сказав Давид, щоб зібрати прихо́дьків, що були в Ізраїлевому Кра́ї, і поставив каменярі́в теса́ти бри́ли каміння, щоб збудувати Божого дома.

2 Давуд приказал собрать всех живущих в Исраиле чужеземцев и назначил из них каменотёсов, чтобы они тесали камень для строительства храма Всевышнего.

3 І загото́вив Давид силу заліза на цвяхи для брамних дверей та на клямри, і таку силу міді, що їй не було ваги,

3 Он заготовил много железа, чтобы делать гвозди для дверей в воротах и скобы, и бронзы больше, чем можно было взвесить.

4 і ке́дрового дерева без числа, бо сидо́няни та тиря́ни спрова́дили Давидові силу ке́дрового дерева.

4 Ещё он заготовил столько кедровых брёвен, что их невозможно было пересчитать, ведь сидоняне и тиряне поставили их Давуду в избытке.

5 І сказав Давид: „Мій син Соломон ще юна́к та тенді́тний, — приготую ж йому все на цей храм на збудува́ння для Господа, щоб підне́сти його ви́соко на славу та на ве́лич для всіх краї́в. Приготую ж я все для нього!“ І Давид заготовив бе́зліч усього перед своєю смертю.

5 Давуд сказал: – Мой сын Сулейман ещё молод и неопытен, а дом, который следует построить Вечному, должен быть великолепен, славен и знаменит во всех землях. Поэтому я приготовлю для него всё необходимое. И до своей смерти Давуд успел заготовить для храма много строительного материала.

6 І він покликав сина свого Соломо́на, і наказав йому збудувати храм для Господа, Бога Ізраїля.

6 Он призвал своего сына Сулеймана и повелел ему построить дом для Вечного, Бога Исраила.

7 І сказав Давид до Соломона: „Сину мій, я мав на своєму серці ви́будувати храм для Ймення Господа, Бога мого.

7 Давуд сказал Сулейману: – Сын, я думал построить дом для поклонения Вечному, моему Богу,

8 Та було про мене Господнє слово, кажучи: Бе́зліч крови пролив ти та війни великі прова́див. Не збудуєш ти храма для Мого Ймення, бо багато крови пролив ти на зе́млю перед лице́м Моїм!

8 но ко мне было слово Вечного: «Ты пролил много крови и вёл большие войны. Ты не построишь дом для поклонения Мне, потому что ты пролил предо Мной на землю много крови.

9 Ось наро́диться тобі син, — він буде муж мирний, і Я дам йому мир від усіх ворогів його навко́ло, бо Соломон буде ім'я́ йому, і Я дам на Ізраїля за його днів мир та ти́шу.

9 Но у тебя родится сын, который будет мирным человеком, и Я дам ему покой от всех окружающих его врагов. Поэтому его будут звать Сулейман («мир»), и в дни его царствования Я дам Исраилу мир и спокойствие.

10 Він збудує храм для Мого Ймення, і він буде Мені за сина, а Я йому за Батька, і Я міцно поставлю трона царства його над Ізраїлем аж навіки!

10 Он и построит дом для поклонения Мне. Он будет Мне сыном, а Я буду ему Отцом. Я упрочу престол его царства над Исраилом навеки».

11 Тепер, сину мій, нехай Госпо́дь буде з тобою, і буде щасти́ти тобі, і збудуєш ти дім для Го́спода, Бога свого, як говорив Він про тебе.

11 Итак, сын, пусть Вечный будет с тобой, чтобы тебе сопутствовал успех и ты построил дом Вечному, твоему Богу, как Он и говорил о тебе.

12 Тільки нехай дасть тобі Господь розум та розважність, і нехай поставить тебе над Ізраїлем, і ти будеш стерегти́ Зако́н Господа, Бога свого.

12 Пусть Вечный даст тебе разум и понимание, когда Он поставит тебя властвовать над Исраилом, чтобы тебе соблюдать Закон Вечного, твоего Бога.

13 Тоді буде щасти́ти тобі, якщо бу́деш доде́ржувати, щоб чинити устави та права, які наказав був Господь Мойсеєві про Ізраїля. Будь сильний та міцни́й, не бійся й не страха́йся!

13 Тебе будет сопутствовать успех, если ты будешь внимателен к тому, чтобы исполнять установления и законы, которые Вечный дал Мусе для Исраила. Будь твёрд и мужествен. Не бойся, не падай духом.

14 І ось я в скудо́ті своїй загото́вив для Господнього дому сто тисяч талантів золота та тисячу тисяч талантів срібла, а для міді та для заліза — нема ваги, бо бе́зліч того; і де́рева, і каміння заготовив я, а ти до них додаси́.

14 Я приложил много труда, заготовив для дома Вечного три тысячи шестьсот тонн золота и тридцать шесть тысяч тонн серебра, а бронзы и железа больше, чем можно взвесить, а также дерево и камень. Ты же прибавь к этому ещё.

15 А в тебе бе́зліч робітникі́в для праці, — теслярі́в і каменярі́в та деревору́бів, та всяких здібних на всяку роботу.

15 У тебя много мастеров: каменотёсов, каменщиков и плотников, а также людей, искусных в работе

16 Зо́лоту, сріблу, і міді та залізу — нема числа. Стань і зроби, і нехай Господь буде з тобою!“

16 с золотом и серебром, бронзой и железом, – ремесленников без счёта. Итак, начинай работу, и пусть Вечный будет с тобой.

17 I наказав Давид усім Ізраїлевим князя́м, щоб допомага́ли синові його Соломо́нові:

17 Давуд велел всем старейшинам Исраила помогать его сыну Сулейману.

18 „Чи Господь, Бог ваш, не з вами? І Він дав вам мир навко́ло, бо дав у мою руку мешканців цієї землі, — і була́ здобута ця земля перед лицем Господа та перед наро́дом Його.

18 Он сказал им: – Разве Вечный, ваш Бог, не с вами? Разве Он не даровал вам покой со всех сторон? Ведь Он отдал мне обитателей этой земли, и земля подвластна Вечному и Его народу.

19 Тепер прихиліть серце ваше та душу вашу, щоб шукати Господа, Бога вашого. І встаньте, і збудуйте святиню Господа Бога, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту та святі Божі речі до храму, збудо́ваного для Господнього Ймення“.

19 Посвятите же свой разум и сердце тому, чтобы искать Вечного, вашего Бога; начните строить святилище Вечному Богу, чтобы вы могли внести сундук соглашения Вечного и все остальные священные предметы в храм, который будет выстроен для поклонения Вечному.

1.0x